Ви знаходитесь тут:
- Головна
- гуртки
- зразкова літературна студія «Мальва»
- твори студії
ДОБРА ГОРОБИНА
Жило собі у зимовому садочку дерево. Воно було дуже гарне, струнке, рівне. Це дерево звали Горобиною. Горобина любила пташок і думала: «Що їм подарувати?» Думала-думала аж поки зима скінчилась. І ось нарешті придумала, зраділа і заквітла... Цвіла-цвіла, вже й осінь настала і на Горобині почали з’являтися кетяги ягід.
Птахи дуже зраділи щедрому дарунку. Вони клювали і весь час щебетали:
— Спасибі! Дякую!
А Горобина їм цілу зиму відповідала з посмішкою:
— Будь ласка! Їжте на здоров’я.
Птахів налітало все більше і більше. І всі дякували Горобині. І тепер вона кожен рік дарує птахам свій дар.
Маркелова Дар’я, 3-Д клас,
ЧАРІВНА СНІЖИНКА
Жили собі на світі тато, мама і донька Яночка. Одного разу вони вийшли на прогулянку. Жили вони біля річки і часто гуляли там. Тоді був перший день зими. Але мабуть осінь ще не зовсім пішла, бо чомусь було дуже тепло, сіявся дрібний дощ, а річку м’якою ковдрою вкрив густий туман. Вся сім’я ходила по берегу і помітила, що крізь туман почало щось світитися яскраво-синім кольором. Маленька Яночка теж побачила це і підійшла ближче. А там — диво-дивне, синя візерунчаста квітка-сніжинка. Та як тільки дівчинка торкнулася її, то здійнялася над землею, закружляла і зникла у повітрі. Це помітив один хлопчик, який теж гуляв біля річки, його звали Рома. Він дуже злякався, але сміливо підійшов до квітки, торкнувся і так само зник. Хлопчик побачив двох зелених і веселих інопланетян. Коли вони почали наближатися до Романа, на їхніх обличчях з’явився серйозний вираз. Один сказав :
— Палакумбра, тасулпа маса калапу. Тундбера!
Хлопчик не зрозумів його. І тоді другий інопланетянин сказав:
— Він каже, що на тебе чекав, щоб ти відніс таємне послання. Але він загубив його на планеті Тундберра. Це так ми називаємо вашу Землю.
А Рома їм відповідає:
— Я допоможу вам. Тільки скажіть — де це я і як потрапити додому та як врятувати Яночку?
— Яну викрали прибульці з планети Лоус. Ми теж за ними ганяємось, бо ми працюємо в Космічній поліції. А Лоусці дуже підступні, вони хочуть стати найвеличнішими і захопити Всесвіт.
— Який жах! — вигукнув хлопець, — Бідна Яночка.
— Не хвилюйся, ми допоможемо тобі, а ти допоможи нам. Доторкнися знову до чарівної сніжинки і підбери наше закодоване послання, яке випало у мене з кишені і лежить десь на тому місці, де ти тільки що був. А потім повертайся і ми полетимо на планету Лоус, щоб врятувати твою подружку.
Хлопець так і зробив. Він знову пройшов крізь туман. Бачив біля себе батьків Яни які кликали доньку, але нічим не міг їм допомогти. А коли, підібравши на тротуарі пожмаканий листок з невідомими письменами, знову опинився перед інопланетянами, вони негайно сіли в ракету і полетіли наздоганяти викрадачів дівчинки.
Яна опинилася в трикутній кімнаті і гукала когось, але їй ніхто не відповідав. А потім у кімнату зайшла рожева двохметрова жінка і сказала, щоб Яна замовкла і спала, бо вона заважає їх планам.
— Навіщо я вам?! Відпустіть мене, будь ласка!!! — плакала і просила дівчинка.
А жінка сказала:
— Ти будеш нашою заручницею. Щоб звільнити тебе влада вашої планети Тунберри має заплатити викуп, скоро ви всі повністю опинитеся в нашій владі.
І в цей момент корабель, в якому знаходилися Яна і рожева жінка, різко стріпнувся. У трикутну кімнату заскочили троє, Роман і двоє зелених космічних полісменів. Зав’язався бій. Хлопчик схопив дівчинку, повалив на підлогу і накрив собою... А через хвилину вони вже мирно сиділи в ракеті космічної поліції і пили чай.
— Ми довеземо вас на Тунберру, — сказав один зелений.
— Дякуємо, — відповів хлопець, — А що за послання я вам діставав?
— Тобі краще про те не знати. Там був список зашифрованих космічних агентів.
Ракета тихо приземлилася у тумані і хлопчик з дівчинкою швиденько через вогник чарівної сніжинки знову виринули з туману. Тато з мамою підскочили до Яни і почали обійматися.
— А мене Рома спас. — сказала Яна.
І вони всі посміхнулися.
Маркелова Дар’я, 3-Д клас,
ЗИМА
Зима — це ковдра для землі. Зима любо лягає спати і вкривається пухнастим снігом. І всі тварини ховаються, бо холодно. Бррр! Вони живуть у барлогах, у гніздах і дуплах. Ось наприклад білочки живуть у дуплі. Якось маленька білочка залишилася у дуплі сама аж на три дні. А її сім’я повернулася тільки на четвертий день. Вони прийшли і розповіли, що за ними весь час ганялася лисиця.
Наступного дня її сім’я знову пропала. І тоді білочка вийшла їх шукати. Коли це бачить, а біля її дупла стоїть Снігурка. Вона сказала, що допоможе їй. І в цю ж хвилину поряд із білочкою з’явилися її родичі. Усміхнені і радісні вони оглянулися, щоб подякувати їй за допомогу, але вона щезла. Яких тільки чудес не буває взимку!
Після цього родина білочок жила дуже добре і щасливо діждалася теплої весни.
Лешик Олександра, 3-Д клас,
Українська ЗОШ №1
НАСТАЛА ЗИМА
Настала зима,
А снігу нема.
Почавсь снігопад —
Красивим став сад.
Юмаєв Тимур, 4-Б клас,
ЗИМА-ЧАРІВНИЦЯ
Вже кінчається осінь і настає зима. Падає перший сніг. Деякі тварини лягають у зимову сплячку. Дерева скидають листя і одягаються в біле хутро. Ялина вдягається в біле плаття. Сніг ніби кришталевий. Він яскравий, блискучий, білий, красивий.
Діти катаються на санках з гірки, ліплять снігових людей, грають у сніжки та катаються на ковзанці. Я люблю зиму. Зима дуже красива. Зима найкраща пора року! Всі діти люблять зиму. Її так і називають — зима-чарівниця.
Юмаєв Тимур, 4-Б клас,
ЗИМА
Зимова краса. Навколо тебе все в білій ковдрі. Дерева снігом присипало. Надворі діти катаються на санчатах.
Нам подобається зима.
Фесан Діана, 3-Б клас,
КОТИК І КРИГА
Колись котик Пушок вийшов на ганок і побачив, що Дніпро вже покрите льодом.. Він узяв ковзани, пішов на лід і почав кататися. Коли це враз крига луснула і котик провалився у воду. Він хлюпався у холодній воді і нявчав, а рибки почали з нього сміятися. Почула його хазяйка Світлана і побігла рятувати свого кота. Вона його витягла з води і зігріла під курткою. Котик був щасливий.
Середа Вікторія, 3-В клас,
ЗИМОВА ПРИГОДА
Узимку багато снігу. Зима розсипає білий сніжок по різних деревах.
Якось у ліс прийшли діти: Наталочка і Андрій. Вони довго дивились на красиві засніжені дерева. Андрій пішов під біле дерево й упав у сніг. Наталочка допомогла хлопцеві обтруситися. Вони повернулись і побачили Зиму, красу дівицю з довгою білою косою. Діти від здивування повідкривали роти. І почали розпитувати її:
— Ой, ви хто така?
— Та я ж Зима, — відказала та.
— Зима?! Та вас же ніхто ніколи не бачив.
Діти подивилися один на одного...
— Я з’явилася, щоб ви мені допомогли врятувати одне звірятко.
І діти пішли за Зимою. А вона показала їм, що білочка упала в яму і її засипало снігом. Хлопчик поліз туди, а Наталя тримала його за руку. Та вона не вдержалась і теж упала в яму. Діти взяли звірятко і зігріли під куртками. Але як же тепер їм вибратись?
Тоді Зима попросила берізку, (бо вона була чарівниця і могла говорити всіма мовами), щоб та нагнула гілочку. Берізка нахилилася над ямою і Андрійко з подружкою вхопилися за неї і благополучно вибралися з ями. А потім вони віднесли маленьку білочку додому, у рідне дупло. Мама-білочка дуже зраділа і сказала:
— Дякую вам, діти, за вашу відважність.
Середа Вікторія, 3-В клас,
ОСІННІ КАРНАВАЛИ 2017
Закінчився черговий підсумковий тематичний конкурс власних літературних творів на осінню тематику, який проводився серед вихованців зразкової літературної студії «Мальва» Обухівського районного центру творчості дітей та юнацтва. У суботу, 25 листопада, в оновленому приміщенні Української міської бібліотеки для дітей відбулося фінальне свято конкурсу «Осінні карнавали 2017». Призові місця розподілилися так:
У номінації «Поезія» І місце — Фесан Діана, 3-Б клас Української ЗОШ №1; ІІ місце — її однокласниця Полтавець Поліна; а на ІІІ місці відразу три юні поетеси — Фізик Анна і Лешик Олександра, учениці 3-Д класу Української ЗОШ №1 і Сєргєєва Вікторія, 3-Б клас Української ЗОШ №2.
У номінації «Казка» І місце у Демідова Максима, учня 4-Б класу Української ЗОШ №1; ІІ місце — Бугайська Марина, 3-Б клас Української ЗОШ №2 та Середа Вікторія, 3-В клас Української ЗОШ №1 і на ІІІ місці — Кліменко Альона, 4-Г клас Української ЗОШ №2 та Ращупкіна Валерія, 4-А клас цієї ж щколи.
У номінації «Замальовка» І місце — Гайова Роксолана, 7-Б клас Української ЗОШ №2 і Чепурна Катерина, 5-Б клас Української ЗОШ №1; ІІ місце — Кондрикіна Євгенія, 4-В клас Української ЗОШ №2 і Кравець Олександр, із 4-А класу цієї ж школи; ІІІ місце отримали —Поліщук Назар, 3-Б клас Української ЗОШ №1 та його однокласниця Стойко Анастасія.
У номінації «Оповідання» І місце — Формагей Мирослава, 5-А клас Української ЗОШ №2; ІІ місце — розділили Маркелова Дар’я, 3-Д клас Української ЗОШ №1 і Волоконський Дмитро, учень 3-Б класу Української ЗОШ №2 і ІІІ місце — у Литвиненко Ілони, учениці 4-А класу цієї ж школи.
КАЗКА ПРО МАШИНУ ТА ЕВАКУАТОР
Колись одного разу восени купив чоловік машину. Вони їздили на роботу, їм було добре разом. Але у машині закінчився бензин, це така рідина, яку наливають у ємкість в машині щоб вона їздила. Та чоловік про це не знав. Тому подумав, що машина зламалася. Він визвав евакуатор. Евакуатор — це машина, яка забирає зламані машини. Евакуатор забрав машину на звалище. Там майстер оглянув і сказав, що все добре, просто в машині закінчився бензин. А потім евакуатор відвіз машину до чоловіка і вони розповіли, що сталося насправді. А потім чоловік зізнався, що він погано вчився і потім вони довго товаришували. А згодом той чоловік набрався гарного досвіду.
КАЗКА ПРО ЗАЙЦЯ, ЯКОМУ НАБРИДЛА ЙОГО ШУБКА
Йде собі заєць, а по дорозі йому їжак:
— Чому ти такий сумний, зайчику?
— Мені набридла моя сіра шубка.
— Чого б це, вона ж прекрасна.
— Ех ти, не розумієш, дмуть вітри холодні, осінні, то мені уже в ній незатишно.
— А, ну точно, я й забув, скоро ж зима. І що ж ти тепер будеш робити?
— Знаю що! — радісно вигукнув зайчик, — піду в свою нірку, поміняю шубку на біленьку зимову, а потім трішки посиджу там, доки випаде сніг і піду гуляти. Виходь, разом погуляємо.
— Не можу, — каже їжачок, — ти забув, я ж зимою в сплячку залягаю.
Демідов Максим, 4-Б клас,
Українська ЗОШ №1
КАЗКА ПРО ЛИСИЦЮ, ЯКА ЗАХОТІЛА ЗМІНИТИ СВІЙ КОЛІР
Одного разу полювала лисиця на зайця та й помітила, що вона занадто яскрава. Адже навіть близько не встигла підійти, як заєць утік. Тож пішла лисиця до вовка та спитала в нього як він зміг вполювати трьох зайців. Адже навколо руде осіннє листя, а вовк сірий. Але вовк нічого на це не відповів, лише сказав, що треба бути обережним — підходити із-за вітру.
А згодом лисиця пішла до того місця, де востаннє бачила зайця. Вона обережно підкралася ззаду і схопила куцохвостого. Після того дня вона завжди ловила зайців, бо казка наша вчить, що головне не колір шуби, а обережність.
КАЗКА ПРО КАШТАН
Одного разу чудового осіннього дня подув сильний вітер та упав каштан. Він попросився, щоб дерево взяло його назад. Але дерево сказало:
— Якщо я тебе візьму назад, тоді ти вже не виростеш і не станеш великим деревом.
— Але ж, якщо я тут залишуся, тоді я вже не побачу дібров, річок, гір і лісів.
— Проте, — підбадьорюючим голосом сказало каштанове дерево, — коли ти виростеш і станеш великим, ти будеш бачити навіть більше, ніж з найвищої гілки. Швидше пускай коріння і рости вгору!
Демідов Максим, 4-Б клас,
Українська ЗОШ №1